Чай Лун Цзин
У перекладі з китайської назва чаю Лун Цзин означає "Колодязь Дракона". Лун Цзин https://papakava.ua/ua/products вважається одним із десяти найкращих зелених чаїв Китаю і є національним напоєм країни. Чай можна зустріти в меню багатьох закладів: від затишних кав'ярень до дорогих ресторанів. Напій прийнято подавати високопоставленим гостям - частина врожаю завжди зберігається для державних замовлень Китаю, наприклад: Лун Цзином пригощали Генрі Кіссінджера, Єлизавету II та Річарда Ніксона, коли вони були з візитом у Піднебесній.
Сухий Лун Цзин має насичений солодкий аромат з нотками гарбузового та соняшникового насіння, а готовий напій вирізняється свіжими квітковими нотками. Чай можна заварювати кілька разів - аромат буде сильніше розкриватися з кожним проливом.
Смак Лун Цзина варіює від трав'яного і квіткового до медово-горіхового, загалом, класичний та освіжаючий, з легкими нотками молодої соковитої зелені та приємним вершковим профілем. Післясмак солодкий, супроводжується невеликою терпкістю та ледве відчутним відтінком водоростей норі.
Історії та легенди про Лун Цзин
Лун Цзин отримав свою назву на честь однойменного села, в якому його виробляють, однак, походження назви чаю обросло легендами - його листя у воді може обертатися, закручуватися та "грати", тому своїми рухами воно нагадувало місцевим жителям дракона, що й відобразилося в назві - “Колодязь Дракона”. За іншою версією, чай названо на честь стародавнього колодязя, біля якого виріс перший кущ, котрий розташований біля монастиря Лао Лу Цзин у провінції Чжецзян.
Найбільш рання згадка про Лун Цзин з'явилася у 8 столітті в першій у світі книзі про чай "Ча Цзин" або "Чайний канон". Згідно з цим джерелом, Лун Цзин був посаджений у Ханчжоу біля двох храмів Тянь Чжу та Лінь Інь. За династії Сонг, чай назвали "Колодязь Дракона озера Сіху", а найбільшої популярності чай здобув за часів династії Цин.
