Нікарагуа - найбільша, але при цьому найменш розвинена країна Центральної Америки. Одне з найприбутковіших занять у Нікарагуа - виробництво кави. У секторі працює близько 5% населення країни.

Кава з'явилася в Нікарагуа в 19 столітті, але стрімко, всього за 20 років, вона стала головним експортним товаром, однак розвитку кавової індустрії постійно заважали різні події: урагани, землетруси, політичні та економічні кризи.

Розвиток кавової індустрії в Нікарагуа

Каву завезли в Нікарагуа в 1796 році, як декоративну рослину, але до 1824 року її стали вирощувати, як сільськогосподарську культуру, а вже в 1841 році кавові зерна вперше експортували в Європу разом з іншими продуктами: бавовною, індиго та тютюном.

До 1880-х років кавові ферми поступово змістилися з тихоокеанської рівнини в центральні та північні високогірні райони країни, а в провінціях Матагальпа та Хінотега почали вирощувати каву у великих масштабах для експорту в Європу і США. У 20 столітті кава стала основною сільськогосподарською культурою країни, однак фермери прагнули лише підвищити продуктивність ферм, але зовсім не замислювалися про якість зерна.

У 1970-ті роки стрімкий розвиток кавової індустрії призупинився одразу через кілька подій: спалах кавової іржі та великий землетрус, також 1974 року в країні почалася громадянська війна - через бойові дії постраждали кавові ферми.

Після війни нова влада зробила ферми державною власністю. Уряд став єдиним покупцем зеленого зерна та встановив фіксовану вартість на каву, яка була нижчою за середню світову. У цей період виробництво кави в Нікарагуа впало до історичного мінімуму - 60 тис. тонн.

У 1990 році фермерам повернули право володіння землями і виробники знову змогли самостійно встановлювати ціни на зерно та контролювати свій прибуток.